Home > Holodomor2013 | Ukrainophobia | Demjanjuk | d&d (Furman, Odynsky, Katriuk) | Zuzak Letters |

Canadian Institute of Ukrainian Studies | 15Oct2013 | Mykola Soroka 
News Release: 15Oct2013, Tel: (780) 492-6847, E-mail: [email protected]

Contextualizing the Holodomor Conference, Toronto, 27/28Sep2013

15 October  2013 -- Scholars from Canada, the United States, Italy, France, and Ukraine took part in the Contextualizing the Holodomor conference in Toronto on September 27-28, 2013. The event, marking the 80th anniversary of the 1932-33 Famine in Ukraine, was organized by the Holodomor Research and Education Consortium (HREC) of the Canadian Institute of Ukrainian Studies. By all standards, it was a great success.

“Given that it was only in the 1980s that Western academia began to study the Ukrainian Famine intensively and Soviet archives became available, we chose as the focus of our conference what 30 years of the study of the Holodomor have contributed to our understanding of a number of fields: Ukrainian history, Soviet history, the study of communism and Stalinism, and genocide studies,” said Frank Sysyn, who heads the HREC executive committee.

The first session led off with Andrea Graziosi (University of Naples) speaking about the Famine within the framework of Soviet history in a wide-ranging and insightful presentation, and David Marples (University of Alberta) as discussant. Explaining that it would be hard to overstate the impact of the Holodomor on Soviet history Professor Graziosi considered “What can it mean for a state and a regime to have a genocide (and possibly, in the Soviet case, more than one) hidden in its own past, and for a “system” -- because the Soviet one was indeed a peculiar social and economic system -- to have been born out of a genocidal confrontation with the majority of its own population?” Dr. Marples acknowledged the persuasiveness of the speaker’s points, but countered that the depiction may have been too sweeping and then followed up with specific areas of discussion.

Françoise Thom (Sorbonne University, Paris) participated via a Skype connection and focused on the centrality of Stalin’s role in the implementation of the Holodomor. She suggested that Stalin deliberately provoked the collectivization crisis, drawing a parallel with events in China during the Great Leap Forward. Discussant Mark von Hagen (Arizona State University) had misgivings about the speaker’s portrayal of the overarching power and influence of Stalin. He noted that a session on comparative famines would have been useful and raised the question of colonial relations in the creation of famines.

Norman Naimark (Stanford University) spoke on the Holodomor as genocide, providing an overview of the work and views of Raphael Lemkin, the father of the term “genocide.” He addressed a number of key issues related to the Famine: the Holodomor as a case study of communist and also Stalinist genocide; the Holodomor as an example of food as a weapon; the problematic nature of “thinking about genocide in exclusively ethnic and national terms”; and the critical issue of intent, which can be attributed according to the facts of the case “even if the chain of command to the very top cannot be established.” Discussant Douglas Irvin (Rutgers University) noted the irony that even though Lemkin’s conceptualization of the idea of genocide drew upon his reading of the USSR’s nationalities policy and the Ukrainian Famine, the Holodomor was largely sidelined from the discourse as a result of Soviet efforts to “scrub” its crimes from the formal Convention.

The conference’s second day started with a presentation by Olga Andriewsky (Trent University) who provided a wide-ranging examination of the interplay between the Holodomor and Ukrainian history. She called for the study of accounts of people affected by the Holodomor, including more localized and social history research. She also noted the extent to which the Famine constituted a severe disruption or turning point in Ukrainian history, “the end of a social order … that had persisted, with modifications of course, since the 17th century.” Discussant Serhii Plokhii agreed with Dr. Andriewsky that the Holodomor represented an epochal change in Ukrainian history as a result of the elimination of the peasantry as a social group.

Stanislav Kulchytsky (National Academy of Sciences of Ukraine) started the final session (on the Holodomor and communism) with insights on some of the research on the Famine in Ukraine as well as the genocide question, and spoke in more detail on how a pan-Soviet famine or “holod” turned into the Holodomor in Ukraine. He ended his presentation by reviewing collectivization and the Famine in the light of communist theory, Leninist practice, and Stalin’s attempt to implement the communist program. In her discussant remarks, Liudmyla Hrynevych (National Academy of Science of Ukraine) raised the issue of Ukraine’s colonial status within the Soviet Union, pointing to Ukraine’s role in the Soviet economy as a granary of the USSR, and suggested that research into the topic could help us understand this important aspect of the Famine.

Following the thematic sessions, Roman Serbyn (Université du Québec à Montréal) gave a presentation on the Famine as part of a broader genocidal assault on the Ukrainian people, citing Raphael Lemkin in this regard:

"These have been the chief steps in the systematic destruction of the Ukrainian nation, in its progressive absorption within the new Soviet nation. Notably, there have been no attempts at complete annihilation, such as was the method of the German attack on the Jews. And yet, if the Soviet programme succeeds completely, if the intelligentsia, the priests and the peasants can be eliminated, Ukraine will be as dead as if every Ukrainian were killed, for it will have lost that part of it which has kept and developed its culture, its beliefs, its common ideas, which have guided it and given it a soul, which, in short, made it a nation rather than a mass of people."

The presentation was followed by brief remarks by Paul Grod, National President of the Ukrainian Canadian Congress, who spoke of Dr. Serbyn’s years of dedication and activity in the field of Holodomor studies in Canada. Then, Frank Sysyn, representing HREC, presented an award to Dr. Serbyn -- a replica of the statue that stands at the entrance to the Holodomor museum in Kyiv --  in recognition of his long-standing service. He thanked all involved in organizing the conference, especially HREC executive director Marta Baziuk and HREC associate director of research Andrij Makuch.

A notable element to the proceedings was the participation of 18 graduate students and early career scholars who received stipends from HREC to support their attendance at the conference. They included people from various disciplines and from as far away as California, New Orleans, Ukraine, and Kazakhstan.

The conference was co-sponsored by the Petro Jacyk Program at the Centre for European, Russian, and Eurasian Studies (CERES) at the University of Toronto, the Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, and St. Vladimir Institute, with generous support from the Ukrainian Studies Fund, the Canadian Foundation for Ukrainian Studies, and the Ukrainian Canadian Congress.  HREC was established in January 2013 with funding from the Temerty Family Foundation. At a reception on the Friday night of the conference Louise and James Temerty were recognized for their generosity in promoting the study of the Holodomor.

A podcast of Day One of the Contextualizing the Holodomor conference can be accessed at: http://hosting.epresence.tv/MUNK/1/watch/418.aspx. HREC may be reached at [email protected]

Photo: (1) Panel on Soviet history (l‒r): David Marples, Andrea Graziosi, and Peter Solomon; (2) Participants from Ukraine: Stanislav Kulchytsky (l) and Liudmyla Hrynevych (r), along with CIUS director Volodymyr Kravchenko (m); (3) Frank Sysyn, head of the HREC executive committee, addressing the conference; and (4) Roman Serbyn (l) is recognized for his long-standing service in the study of Holodomor.


Повідомлення для преси

15 жовтня  2013 -- Науковці з Канади, США, Італії, Франції й України взяли участь у конференції «Контекстуалізуючи Голодомор», яка відбулася в Торонті 27-28 вересня, 2013 рЦей захід на відзначення вісімдесятої річниці голоду 1932–33 рр. в Україні був організований Науково-освітнім центром вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій. За всіма мірками це був великий успіх.

«Беручи до уваги, що лише з 1980-х рр. науковці Заходу почали активно досліджувати голод в Україні і радянські архіви стали відкриті, ми зосередилися на тому, що останні тридцять років дали для розуміння Голодомору, зокрема в таких ділянках, як українська історія, радянська історія, дослідження комунізму й сталінізму та геноциду», -- сказав голова управи центру Франк Сисин.

Першу сесію розпочав Андреа Ґраціозі (Неапольський університет), який у маштабній і проникливій доповіді говорив про голод у контексті радянської історії; дискутантом виступив Дейвід Марплз (Альбертський університет). Пояснюючи, що складно було б перебільшувати вплив Голодомору на радянську історію, проф. Ґраціозі сказав: «Що означає для держави й режиму влаштувати геноцид (а у випадку СРСР, можливо й кілька), прихований у минулому, а для «системи» -- а це була особлива соціяльна й економчна система -- постати з геноцидної конфронтації з більшістю свого населення?» Д-р Марплз визнав переконливість точки зору доповідача, але закинув йому заширокий підхід та торкнувся кількох пунктів дискусії.

Виступаючи через скайп, Франсуаза Том (Сорбонський університет, Париж) вказала на головну ролю Сталіна в організації Голодомору. На її думку, Сталін навмисно спровокував кризу колективізації, провівши паралель з подіями під час «великого стрибка» в Китаї. Дискутант Марк вон Гаґен (Арізонський університет) із застереженням поставився до такої всюдисущої влади і впливу Сталіна. Він сказав, що проведення сесії про голод у порівняльній перспективі була б корисною, та підняв питання колоніяльних стосунків в організації голоду.

Норман Наймарк (Стенфордський університет) представив Голодомор як геноцид, посилаючись на працю і погляди Рафаєля Лемкіна, який ввів в обіг термін «геноцид». Він підняв низку ключових питань, що стосуються голоду: Голодомор як приклад студії про комуністичний і сталінський геноцид; Голодомор як приклад використання їжі як зброї; проблематичність «визначення геноциду винятково на основі етнічнх і національних ознак»; та важливе питання наміру, яке можна застосувати на підставі фактів, «навіть якщо пов’язаність керівної верхівки неможливо встановити». Дискутант Дуґлас Ірвін (Ратґерський університет) побачив іронію в тому, що, хоча концептуалізація ідеї геноциду Лемкіна випливала з його ознайомлення з національною політикою СРСР та голоду в Україні, дискурс Голодомору був великою мірою марґіналізований внаслідок зусиль Радянського Союзу «стерти» свої злочини перед формальним визнанням.

Другий день конференції почався з виступу Ольги Андрієвської (Трентський університет), яка представила широкий огляд Голодомору в контексті української історії. Вона закликала дослідити свідчення людей, які постраждали від Голодомору, зокрема залучивши крайову й соціяльну історію. Вона також відзначила, до якої міри голод став поворотним моментом в українській історії, «кінцем суспільного ладу ..., який проіснував, звичайно, з деякими змінами, із XVII ст». Дискутант Сергій Плохій погодився з д-ром Андрієвською, що Голодомор спричинив епохальну зміну в українській історії внаслідок знищення селянства як соціяльної групи.

Станіслав Кульчицький (Національна академія наук України) розпочав останню сесію (про Голодомор і комунізм) з аналізи окремих досліджень про голод в Україні і питання геноциду та детальніше зупинився над тим, як голод у різних частинах СРСР став в Україні Голодомором. На закінчення він розглянув колективізацію і голод у світлі комуністичної теорії, ленінської практики та спроб Сталіна реалізувати комуністичну програму. У своїх коментарях дискусант Людмила Гриневич (Національна академія наук України) підняла питання колоніяльного статусу України в Радянському Союзі, вказуючи на ролю України в радянській економіці як житниці, та заявила, що дослідження на цю тему допоможуть зрозуміти цей важливий аспект голоду.

Після сесійної частини Роман Сербин (Квебецький університет, Монреаль) виступив із доповіддю про голод як частину ширшого геноцидного наступу на український народ, цитуючи Лемкіна: «Такими були головні кроки систематичного нищення української нації, її поступового поглинання новою радянською нацією. Варто зазначити, що спроби цілковитого знищення українців, як-от німці чинили з євреями, не було. І тим не менше, якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтеліґенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об’єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто зробили її нацією, а не просто населенням».

Після виступу д-ра Сербина слово взяв президент Конґресу українців Канади Павло Ґрод, який розповів про відданість і активність доповідача у вивченні Голодомору в Канаді. Потім Франк Сисин від імени центру вручив д-ру Сербину нагороду -- репродукцію пам’ятника, що стоїть біля входу до музею Голодомору в Києві -- за заслуги в його діяльності. Потім він подякував усім, хто допомагав в організації конференції, насамперед виконавчому директору консорціюму Марті Базюк та співдиректору дослідницького компоненту Андрієві Макуху.

Відрадно, що на конференції були присутні 18 аспірантів, докторантів і молодих науковців, які отримали стипендії центру, щоб узяти участь у її роботі. Вони представляли різні дисципліни й реґіони, як-от Каліфорнія, Нью-Орлін, Україна й Казахстан.

Спонсорами конференції виступили Програма ім. Петра Яцика при Центрі европейських, російських та евразійських студій Торонтського університету, Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр та Інститут св. Володимира, а також Фонд катедр українознавства, Канадська фундація українських студій та Конґрес українців Канади. Науково-освітній центр з вивчення Голодомору заснований у січні 2013 р. завдяки внеску від Фундації ім. родини Темертеїв. Під час прийняття у п’ятницю ввечері Луїс і Костянтин Темертеї були відзначені за свою щедрість у підтримці студій про Голодомор.

Подкаст першого дня конференції про Голодомор знаходиться тут: http://hosting.epresence.tv/MUNK/1/watch/418.aspxКонтактна адреса центру: [email protected]

Фото: (1) Cекція про радянську історію (л‒п):  Дейвід МарплзАндреа Ґраціозі та Пітер Соломон; (2) Учасники з УкраїниСтаніслав Кульчицький (лта Людмила Гриневич (п) разом із директором КІУСу Володимиром Кравченком (с); (3) Голова управи центру Франк Сисин звертається до учасників конференції; (4) Роман Сербин (л) відзначений за заслуги в дослідженні Голодомору.

The Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS) is a leading centre of Ukrainian studies outside Ukraine that engages in and support research and scholarship in Ukrainian and Ukrainian-Canadian studies. If you would like more information on the Institute, please visit our website at www.cius.cafacebook page at www.facebook.com/canadian.institute.of.ukrainian.studies?ref=hl or contact Dr. Bohdan Klid at (780) 492-2972; [email protected].

Канадський інститут українських студій (КІУС) — провідний осередок українознавчих студій поза межами України, покликаний розвивати і підтримувати науково-дослідну роботу з української та українсько-канадської тематики. Щоб отримати детальнішу інформацію, просимо відвідати наш веб-сайт www.cius.ca, фейсбук www.facebook.com/canadian.institute.of.ukrainian.studies?ref=hl або зв’язатися з д-ром Богданом Клідом (780) 492-2972; [email protected].